За кілька днів, 8 березня, збігає термін ультиматуму, поставленому Коцюбинською селищною радою Київській міській раді. Цим листом селищна рада офіційно вимагає від Києва пересунути межу міста і розширити селище Коцюбинське на площу понад 3 500 га за рахунок лісів Києва. Селищна рада попереджає: якщо Київрада не дасть гідну відповідь до закінчення місяця з дня оголошення ультиматуму, то Коцюбинська сільрада буде діяти виходячи з того, що мовчазну згоду Києва отримано. А саме: зрубати всю деревну рослинність на території поки що лісу та побудувати котеджі. Про це 5 березня попередили представники екологічних організацій, під час прес-конференції в Київському будинку природи.

„Переводити Біличанський ліс у вигадану категорію „деревної рослинності” та вирубати його під котеджі не можна. Тут потрібно створити національний парк – адже ще торік фахівці Національної академії наук України підготували наукове обґрунтування щодо створення на території Біличанського лісу національного парку. Для Києва це було би ідеальним, адже національний парк створюється Указом Президента, після чого тут вже не можна буде роздавати землі під забудову. Проте сама ж Київрада відмовилась погодити створення національного парку в Біличанському лісі, вочевидь маючи власні плани на цю територію”, – каже Олександр Соколенко, активіст Національного екологічного центру України. [Далі...]

Національний екологічний центр України висловлює стурбованість планами Київської міської державної адміністрації щодо побудови океанаріумів у київському зоопарку та в парку на Нивках.

«Будівництво океанаріуму у Київському зоопарку – черговий комерційний крок, через який дельфінів утримуватимуть у неволі, у неприродних для них умовах. Київ розташований за 400 км від морського узбережжя, дельфіни утримуються у штучно підготованій воді, в яку додається хлор для дезинфекції. Тварини вимушені існувати в обмеженому просторі, збідненому оточенні, брати участь у виступах, система тренувань до яких заснована на відчутті голоду», – каже Катерина Полянська, представниця Національного екологічного центру України.

Природоохоронці звертають увагу на те, що постійний стрес, неякісне ветеринарне забезпечення, шумове забруднення, нестача руху, шкіряні захворювання та хвороби внутрішніх органів є причинами передчасної смерті дельфінів. Виступаючи проти будівництва нових та функціонування існуючих дельфінаріїв, розташованих у містах, віддалених від морської акваторії, представники НЕЦУ вимагають від КМДА не допустити будівництва на території зоопарку та в усіх районах Києва нових дельфінаріїв або інших закладів, що утримуватимуть дельфінів. [Далі...]

Громадськість різко засуджує рішення українського парламенту щодо розташування централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Київській області. Таке рішення Верховна Рада України прийняла 9 лютого: у другому читанні за законопроект №8795 „Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій” проголосувала більшість народних депутатів.

Згідно з цим законопроектом, централізоване сховище відпрацьовано ядерного палива (ЦСВЯП) планується розмістити між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка Київської області, у зоні відчуження, на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Даний проект передбачає тимчасове зберігання відпрацьованого ядерного палива на території Чорнобильської зони. Водночас, незважаючи на фразу „тимчасове зберігання”, про подальшу долю відпрацьованого палива у законопроекті немає жодної інформації. [Далі...]

09 лютого 2012, Київ. – У державному бюджеті не передбачені кошти на утримання територій природно-заповідного фонду, підпорядкованих Держлісагентству. Про це заявили представники громадських екологічних організацій під час прес- конференції «Льодовиковий період на заповідних територіях: не випадковість, а політика?».

«Ситуація, яку ми розглядаємо, вкотре демонструє, що наявність у структурі Держлісагентства об’єктів природно-заповідного фонду вищого рівня – пряма загроза національній безпеці держави та державним пріоритетам України в галузі охорони навколишнього природного середовища. Окрім цього, така ситуація може призвести до скорочення штату працівників природно-заповідного фонду», – заявив Антон Влащенко, начальник відділу науки і моніторингу національного природного парку «Гомільшанські ліси».

У своєму зверненні до уряду та Верховної Ради природоохоронці наголосили на важливості прийняття невідкладних заходів та відновлення у бюджеті коду видатків та кредитування 1901080 – «збереження природно-заповідного фонду», що дозволить забезпечити фінансування діяльності заповідних територій в складі Держлісагенства. [Далі...]

В Державному бюджеті України на 2012 рік не передбачені кошти для територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), підпорядкованих Держлісагенству. До числа «постраждалих» потрапили шість природних заповідників та понад десять національних парків.

У 2011-му році на їх функціонування з Держбюджету було виділено 53,0055 мільйонів гривень – це всього 7,1% коштів, передбачених на фінансування видатків та кредитів Державного агенства лісових ресурсів (Держлісагенство). Ці кошти надходили для заповідних територій за окремим кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1901080 – «збереження природно-заповідного фонду”, у поточному році, готуючи бюджет на 2012-й рік, урядом було виключено вказаний вище код видатків. Додатком 3 до Закону «Про державний бюджет на 2012 рік» зазначений лише код програмної класифікації видатків та кредитування 1901060 – «ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді”. Тобто, тепер заповідники будуть фінансуватись на загальних підставах разом із держлісгоспами, а їх грошима розпоряджатимуться обласні управління лісового господарства. [Далі...]