У вівторок, 25 травня 2010 року в інформаційному агентстві УНІАН відбулась прес-конференція, присвячена можливій ліквідації національного природного парку «Білобережжя Святослава» на Миколаївщині, у якому взяли участь голова Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області Олег Деркач, доктор біологічних наук, представник Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан та журналіст Світлана Кустова.

О. Деркач вважає, що створення національного природного парку «Білобережжя Святослава», ядром якого є Кінбурнська коса, стало визначною подією для всіх, кому не байдуже збереження природних багатств нашої держави, оскільки новостворений заповідний об’єкт – справжня перлина Українського Причорномор’я.

Проте, обласна рада під приводом захисту прав місцевих громад ініціювала звернення до нового Президента України щодо скасування його статусу. Розгорнуто інформаційну кампанію з дискредитації ідеї створення національного парку. На різних зібраннях депутати і державні посадовці висловлюють недовіру до центральних органів влади з цього питання, мотивуючи тим, що «Київ все забере». “Є бажання захопити узбережжя, а статус національного парку може цьому завадити”, – сказав він. [Далі...]

Адміністрація Президента України вперше озвучила позицію Президента про створення нових та збереження існуючих національних природних парків.

Національний екологічний центр України отримав лист від Адміністрації Президента України в якому йдеться про підтримку Президентом В.Ф. Януковичем новостворених національних природних парків.

Як повідомлялось раніше, Миколаївська обласна державна адміністрація звернулась до Президента України з резонансним проханням скасувати Укази минулого Президента України В.А. Ющенка про створення національних природних парків “Білобережжя Святослава” і “Бузький Гард” [Далі...]

Україна подала заявку до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC) о приєднанні до Копенгагенської Угоди. Цим кроком Україна підтримує вирішення проблеми зміни клімату, але в той же час планує значно збільшувати викиди парникових газів.

Україна надала ціль скорочення викидів на 20% від 1990 до 2020 року. Також Україна ставить умову збереження статусу країни з перехідною економікою, збереження гнучких механізмів Кіотського протоколу (торгівля квотами та проекти спільного впровадження) та 1990 рік як рік відліку скорочень викидів. Україна наполягає на перенесенні непроданих квот з першого періоду Кіотського протоколу на майбутнє.

Робоча група неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату вітає рішення України приєднатися до Копенгагенської угоди, але вважає, що запропонована мета на скорочення викидів не є конструктивною. Адже, ціль зі скорочення викидів парникових газів, фактично означає лише їх зростання на 75% від сьогоднішнього рівня до 2020 року. [Далі...]

В питаннях заповідної справи Україна посідає далеко не лідируюче місце на міжнародній арені. При європейській нормі 10-12(15) % природно-заповідних території, в нашій країні їх частка ледь дотягує до 6%. Та і цей показник було досягнуто зовсім недавно.

Проте тепер стало відомо, що на державному рівні готується перегляд Указів Президента України про створення національних парків та заповідників в різних областях країни. З незрозумілих причин ця ініціатива походить з Кабінету Міністрів України, а саме з доповідної записки [1], написаної 17.03.2010 п. Тимофєєвим В. Г. до Віце-прем’єр Міністра В. Б. Колеснікова. Заступник Голови ВГО «Національний екологічний центр України» Олексій Василюк пояснює, що з доповідної записки випливає: Укази Президента про оголошення нових національних парків містять ті чи інші помилки і тому неминуче потребують перегляду. Згадані у записці національні парки дивним чином збігаються з переліком тих, за створення яких точилась найбільш запекла боротьба з бізнесовими структурами, можновладцями та забудовниками. [Далі...]

Велика угода продажу квот Японії 2009 року завершилася тим, що кошти розкрадено. Про це заявив Президент України В.Янукович 22 квітня на зустрічі з представниками регіональних ЗМІ. Згідно інтрукції до договору з Японією про передачу квот – кошти потрібно буде повертати.

Робоча група неурядових організацій України зі зміни клімату вважає, що торгівля пустими квотами, або «гарячим повітрям», без належного міжнародного регулювання не приносить ані екологічного, ані економічного ефекту для країни. А наявне національне законодавство щодо торгівлі квотами не може забезбечити прозорого та ефективного використання коштів.

«Відбір проектів в Україні був абсолютно непрозорим, а національне законодавство не передбачає відкритості відповідної інформації. На усі запити екологічних організацій протягом 2009 року «На що підуть кошти?», відповідь була – «конфіденційна інформація», – говорить Христина Рудницька з Національного екологічного центру України.

«Проблема міжнародної торгівлі квотами – це відсутність на рівні Кіотського протоколу вимог щодо того, як країна повинна використовувати кошти» – коментує член Робочої Групи, юрисконсульт організації «Екологія.Право.Людина» Маряна Булгакова. «Якби існувала чітка міжнародна процедура відбору проектів, механізмів фінансування та звітування, ситуація могла б бути кращою». [Далі...]