У зв’язку із напруженою ситуацією навколо пожеж на території України, за підтримки Національного екологічного центру України сьогодні був запущений майданчик для оперативного інформування населення про нові джерела поширення вогню «Огней нет».

“Якщо у вас є інформація про палаючі ліси, степи, будинки, промислові об’єкти або інші подібні надзвичайні ситуації, будь ласка, поділіться нею з іншими на нашому сайті, – закликає Сергій Бойчун, організатор проекту. – Можливо, саме ваше повідомлення допоможе зберегти чиєсь життя або просто позбавить від неприємностей ваших співвітчизників!»

Сайт ogney.net надає можливість розміщувати потенційно небезпечні зони з точки зору пожежної безпеки. Організатори проекту впевнені, що сумісні дії з інформування суспільства щодо загроз виникнення пожеж дуже важливі для спільних дій уповноважених служб та громадян. [Далі...]

П’ять років тому, 4 серпня 2005 року, трагічно обірвалося життя Романа Васильовича Хімка – вченого-еколога, учителя, громадського діяча, друга. Сталося це під час експедиції на річці Горинь, одній з численних українських річок, захист і відродження яких були сенсом його життя.

Роман Васильович Хімко народився 19 лютого 1952 року у місті Радехові Львівської області. Після закінчення Радехівської середньої школи навчався у Горохівському сільськогосподарському технікумі. Працював агрономом на Волині. У 1971 – 1973 роках перебував на строковій військовій службі.

У 1973 році вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, спочатку на підготовче відділення, потім на біологічний факультет. В університеті захопився лижним спортом, туризмом, обійшов з друзями Карпати, Кавказ, Урал, Кримські гори.

З 1978 року Роман працював в Інституті гідробіології Академії наук України, досліджував еколого-фізіологічні реакції водяних рослин, а також брав участь у численних наукових експедиціях з вивчення річок України. Після Чорнобильської катастрофи, у 1986-89 роках у складі комплексних експедицій інституту брав активну участь у дослідженні радіологічної ситуації в басейнах річок Дніпро, Десна, Остер, Убідь, Мена, Сейм, Снов, Шостка, Сула, Ірпінь, Тетерів, Прип’ять та інших. [Далі...]

Гнучкі механізми зниження викидів парникових газів, зокрема, система торгівлі квотами та проекти спільного впровадження, які використовуються в Україні, за кілька років можуть зупинитися через те, що країни-учасниці Кіотського протоколу не можуть домовитися про новий протокол на заміну Кіотському.

Про такий висновок експертів йдеться у звіті секретаріату Рамкової конвенції ООН зі змін клімату (UNFCCC), що опублікований 20 червня 2010.

У звіті секретаріату розглянуті можливі наслідки періоду з 2012 року, коли завершиться дія Кіотського протоколу, а новий так і не вступить в силу. Якщо до цього часу країнам не вдасться погодити і ратифікувати новий протокол, то на деякий час усі механізми діючого протоколу можуть зупинитися. [Далі...]

Київська прокуратура має намір добитися скасування виділення землі у ботанічному саду імені Гришка під будівництво торговельно-розважального центру.

Таку відповідь прокуратура надіслала на запит Національного екологічного центру України.

«Вказане рішення прийняте з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства», – йдеться у відповіді прокуратури.

Офісний центр, який ТОВ «Янтра» планує побудувати у ботсаду, був представлений на засіданні Містобудівної ради ще у січні 2008 року.

Архітектори, що засідали, ухвалили доопрацювати містобудівне обґрунтування та визначити параметри будівництва. «Земля, яку виділили на Мічуріна, є частиною Національного ботанічного саду. Дозволивши будувати тут офісний центр, депутати Київради вкотре змінили Програму розвитку зеленої зони Києва, цього разу зменшивши її ще на 0,13 га», – заявив заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. [Далі...]

Луганський комітет із земельних ресурсів вимагає припинити висаджувати ліс у степу біля села Стрільцівка.

Про такі результати перевірки, яку ініціював Національний екологічний центр України, повідомив листом Держкомзем.

«Для екологів це перемога. Село Стрільцівка у Міловському районі, де лісники зібралися висаджувати дерева, це крайній північний схід Луганщини, можна сказати, крайній схід України. Тут збереглися унікальні дикі степи, де все ще мешкають байбаки. Висаджувати тут дерева не можна – це нашкодить рослинам і тваринам регіону, знищить унікальний степ», – пояснює заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк.

За його словами, цілинних степових ділянок в Україні лишилося не більше 1%. Саме це є причиною того, що безліч степових видів тварин і рослин потрапили у Червону книгу.

«Замість того, щоб оберігати степи, держава робить навпаки. У 2008 році вийшов Указ Президента, згідно з яким «малопродуктивні» землі доцільно заліснювати. Через те, що українські степи лишились лише в балках і на схилах, вони першими підпадають під поняття «малопродуктивні» і підлягають залісненню. Хоча насправді це [Далі...]