Своєрідним продовженням семінару стала конференція «ІІІ наукові читання пам’яті Сергія Таращука», відомого в Україні еколога-зоолога (1955-2008 рр). Сергій Таращук тривалий час очолював НЕЦУ, був ініціатором створення об’єктів природо-заповідного фонду, громадським активістом. Організатором конференції (6-7 квітня 2012 року) виступив Національний природний парк «Бузький Гард» при підтримці НЕЦУ та Чорноморської мережі неурядових екоорганізацій. На конференції провідними науковцями були обговорені сучасні проблеми екологічної діяльності, зокрема загрози невиконання Україною зобов’язань із зростання природно-заповідного фонду, який повинен до 2015 року сягнути 10% (нині це близько 6%), інші загрози природі, які штучно створюються шляхом непродуманої і шкідливої прямої чи опосередкованої діяльності деяких органів державної влади, як то: залісненням степів Держлісгоспом, проектами будівництва міні-ГЕС в Карпатському регіоні у зв’язку із запровадженням «зелених» тарифів на електроенергію, отриману з альтернативних джерел та ін.

Активну участь в роботі семінару та конференції взяли члени мережі НЕЦУ, фахівці НАН України та Національного Авіаційного Університету. Опрацьовані на семінарі План дій щодо екологізації сільського господарства України та резолюція конференції будуть передані відповідним державним органам і в ЗМІ для широкого ознайомлення громадськості та фахівців для втілення ідей щодо запропонованих заходів в життя.

В роботі конференції взяли участь 70 науковців з 28 організацій, які представили 21 доповідь. Це був перший захід з фокусом на дослідження та оцінку екоаспектів перспективних напрямів розвитку сучасної енергетики.

Учасниками форуму обговорювались питання енергетичної та екологічної політики і безпеки України в сучасних умовах, оцінки впливу будівництва та експлуатації об’єктів відновлюваної енергетики на довкілля, зокрема, вітроенергетики, малих ГЕС, інших об’єктів генерації енергії та інфраструктури галузі. Були розглянуті проблеми збереження біорозмаїття на території промислових майданчиків, програми екологічного моніторингу та компенсаторні заходи в зоні впливу об’єктів відновлювальної енергії, розвитку методології оцінки впливу на довкілля. Учасники конференції відвідали діючу ВЕС, де встановлено турбіни потужністю 2,5 мВт (висота опори – понад 100 м).

В роботі конференції взяли участь науковці Національного авіаційного університету, фахівці з Інституту відновлювальної енергетики НАН України, Національного екологічного центру України, вузів України, виробничих організацій, аспіранти та студенти.

Представниками НЕЦУ в співпраці з колегами з НАУ були зроблені доповіді, які викликали зацікавленість присутніх: «Біорозмаїття і проблеми розвитку відновлюваної енергетики в Україні» (Мовчан Я.І. (доповідач), Василюк О.В., Гаврилюк Р.Б., Гай А.Є., Гулевець Д.В., Деркач О.М., Коломієць Г.В., Безугла О.В.), «Санітарно-захисні зони ВЕС: обгрунтування критеріїв» (Запорожець О.І., Тарасова О.Г. (доповідач), Васильєва І.В., Кірєєва Н.С.), «Розробка рейтингів впливів вітрових електростанцій на здоров’я людей» (Запорожець О.І., Васильєва І.В. (доповідач), Кудря С.О. ), «Енергетичне майбутнє України: енергоефективність, економічність, екологічність» (Денисенко А.А.) та «Екобезпека: аспект енергетики (загрози і перспективи)» (Гавриленко В.М. (доповідач), Запорожець О.І., Мовчан Я.І.).

Колеги з Буковинської філії НЕЦУ Ю.Г. Масікевич та М.В. Білоконь представили доповідь «Характеристика функціонального стану фото синтезуючого апарату та фітопатологічної ситуації зелених насаджень міської системи», а колега О.М. Деркач (Південна філія ІНЕКО НЕЦУ) доповів про вплив вітроелектростанцій на рослинний покрив майданчиків.

Актуальність конференції та важливість розвитку такої тематики в НЕЦУ зумовлена необхідністю врахування чинників можливого впливу об’єктів та процесів галузі, що швидко розвивається, на довкілля. Велику тривогу присутніх викликала інформація про програми побудови в Карпатах 550 малих гідроелектростанцій, які несуть загрози як природі, так і людям, підвищуючи і так високу сейсмічність та ерозійність регіону, знищуючи ріки та популяції червонокнижних тварин і рослин, зменшуючи рекреаційну привабливість гір (див. pryroda.in.ua/miniges/ ). Це дозволить мінімізувати шкоду енергетики на довкілля та сприятиме екобезпечності відповідної діяльності, беручи до уваги виклики сьогодення, пов’язані з руйнуванням біогеоценотичного покриву планети та України. Продовження розмови матиме місце в Києві (17-18 квітня), на черговій конференції НАУ «Екологічна безпека України» (http://ies.nau.edu.ua/ecoconf.html).

Резолюція конференції

« – На початку березня 2012 року стосовно екологів, активістів громадської організації „Экологическая Вахта по Северному Кавказу”, Сурена Газаряна та Євгенія Вітішко, були порушені кримінальні справи. Їх звинуватили у „псуванні” незаконно збудованого паркану біля так званої „Дачі Ткачова”( губернатор Краснодарського краю) на Чорноморському узбережжі, на землях державного Лісового фонду, – землях, які за законом є загальнодоступними. За цим звинуваченням Газарян та Вітішко можуть отримати до 5 років позбавлення волі. – розповідає кандидат біологічних наук Олена Годлевська. – Коли 13 березня Газарян разом з адвокатом Віктором Дутловим прибули для огляду ніби то серйозно пошкодженого паркану у рамках проведення процесуальних дій, на них напала озброєна охорона дачі , функцію якої виконує приватне охоронне підприємсво “Нєва”. С. Газаряна було пограбовано, побито і заковано у наручники. В той же день С. Газаряна та його адвоката – затримано поліцією. За вироком суду, який відбувся 14 березня, Газаряну ї його адвокату присудили 10 діб адміністративного арешту. Охоронників, які побили Газаряна, затримано не було».

Природоохоронні організації всього світу закликають російську владу звільнити несправедливо засуджених до адміністративного арешту Газаряна і Дутлова та припинити кримінальне переслідуванні Вітішко і Газаряна, а також провести судове слідство стосовно посадових осіб, які ініціювали беззаконні дії, що спричинили всю ситуацію.

Посол Російської Федерації в Україні не побажав вийти до учасників акції чи бодай через представника поцікавитись ціллю візиту пікетувальників.

«- Ми дуже розчаровані байдужість посольства до ситуації, коли іноземні громадяни виступають на захист прав громадянина Російської Федерації. – говорить заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Природа у нас одна! Ця фраза однаково пишеться як російською так і українською. Зміст, закладений в неї вимушує нас підтримувати кожного, хто рятує природу».

Акція в підтримку Всеросійської кампанії за звільнення Сурена Газаряна та Євгенія Вітішко відбувалась в ті хвилини, коли в Росії відбувався суд по справі Сурена.

Відео з акції: http://www.youtube.com/watch?v=ZugPgazEWPg

Як повідомлялось раніше, Генеральний план м.Києва передбачає розміщення на території заповідного урочища «Теремки», що входить у національний парк «Голосїівський» депо метрополітену. На даному етапі розмови про варіант його розміщення на місці заповідного лісу припинились, проте спроби вирубати заповідне урочище під виглядом будівництва метро не припинились.

Метробудівники запланували провести через заповідне урочище «Теремки» технологічну дорогу для проїзду техніки до будмайданчика вентиляційної станції метро. Для цього пропонується вирубати 493 дерева, 193 з яких розміщені на заповідній території. Звісно, що всі акти обстеження і погодження наявні у метробудівників.

Проте керівництво національного природного парку «Голосіївський» та Інститут зоології імені Шмальгаузена НАН України, що є користувачем урочища «Теремки», виступили проти такого проекту. На думку науковців, будувати технологічну дорогу за рахунок заповідного лісу є неминучим пошкодженням природних комплексів національного парку. Відповідно, для прокладки дороги доцільно знайти інші варіанти.

Той же варіант, що пропонується нині, є прямим порушенням ст.252 Кримінального Кодексу України, переконані громадські природоохоронні організації.

«Виняткової необхідності будувати об’їздну дорогу саме через заповідний ліс нема. Ми переконані, що даний проект є спробою відірвати від заповідного лісу «золоті» ділянки вздовж дороги. Метро збудують, а лісу вже не буде. – говорить Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. – Тим більше, виконуючи доручення Президента, порушуючи Указ Президента про створення національного парку не можна».

Національний екологічний центр України вже направив свої звернення до Президента України.

Опитування показало, що журналісти намагаються писати про дійсно актуальні екологічні проблеми. На думку опитаних журналістів, українців найбільше цікавлять теми:

• утворення стихійних сміттєзвалищ
• чистота повітря (зокрема, сезонне випалювання рослинних решток, діоксини, пожежі на торфовищах і в лісах)
• вирубування дерев у парках
• якість питної води, санітарний стан водойм і чистота пляжів
• проблеми безпритульних тварин (когось хвилює їхня агресія, інші хвилюються, щоб з ними гуманно поводилися)

Найбільш резонансними екологічними проблемами останніх років в Україні опитувані назвали:

• вирубку лісів
• спроби скоротити, скасувати або просто забудувати заповідні території
• забруднення річок та морів відходами, зниження якості питаної води
• проблеми утилізації твердих відходів
• повені у Карпатах та руйнування ними людських осель
• забудова заказника <<Жуків острів>>, намивання піску і вбивство захисника острова О.Гончарова
• джипінг на заповідних територіях, участь у джипінгу VIP-персон
• протистояння у харківському Парку Горького між жителями міста та мером Кернесом, конфліктні забудови в Києві
• використання кіотських коштів, призупинення торгівлі ними та заангажованість у цьому Ю.Тимошенко
• браконьєрські полювання за участю політиків і олігархів

Результати дослідження розміщені в Інтернеті за адресою:
http://www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/3918