Україна вшановує пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи. Водночас екологи звертають увагу до сучасних проблем ядерної галузі – накопичення радіоактивних відходів і подовження терміну експлуатації реакторів.

Представники екологічних організацій нарікають, що Україна, не подолавши наслідки катастрофи на ЧАЕС, створює нові ядерні загрози. Й засуджують плани, згідно з якими у 2020 році 80% реакторів на АЕС, мають працювати у терміни, що перевищують проектні. Як вважає Дмитро Хмара з Національного екологічного центру України (НЕЦУ), це створить додаткову небезпеки для населення та довкілля: «З огляду на енергетичну безпеку України, немає підстав для продовження роботи фізично і морально застарілих реакторів».

Голова ради громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк сказав «Німецькій хвилі»: «Аргументи, які нам видаються вагомими, такі – атомна енергетика дуже дорога в Україні. Скільки б не заявляли лобісти атомної енергетики про те, що вона дешева, жодної цифри навести вони не можуть, тому що досі ніхто не порахував, скільки насправді коштує атомна енергетика в Україні».

На думку експерта з НЕЦУ, найкращим рішенням нині є поступове виведення з експлуатації небезпечних об’єктів атомної енергетики та спрямування коштів, які витрачали для її підтримки, на підвищення енергоефективності в промисловості й житловому господарстві, а також на розвиток дешевших джерел енергії.

Будівництво нових енергоблоків

«Дорогою авантюрою» називають в НЕЦУ й плани з добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Днями український уряд схвалив угоду з РФ про кредитування добудови двох блоків ХАЕС. Фахівці Національного екоцентру заявляють, що в світі не існує жодного працюючого реактора ВВЕР-1000 (В-392Б), який планують побудувати на Хмельницькій АЕС, а Росія лише планує його будівництво. Як відомо, енергетична стратегiя України до 2030 року передбачає нарощування встановленої потужностi АЕС країни. Третiй i четвертий енергоблоки ХАЕС, як очікується, мають бути добудованi до кiнця 2016 року.

«В Україні вже існує надлишкова встановлена потужність, а очікуваного росту споживання електроенергії не відбувається. Так, у пік споживання електроенергії, 5 з 15 діючих енергоблоків, з різних причин не подавали електроенергію у мережу», – заявив координатор енергетичної програми НЕЦУ Артур Денисенко.

«Щоб планувати будівництво нових блоків, треба чітко сказати, яка їхня ціна, яка собівартість електроенергії. Але цього нам ніхто досі не сказав», – каже голова «Екоклубу» Андрій Мартинюк. І додає, що чи не всі соцопитування підтверджують, що українці виступають проти будівництва нових атомних блоків.

Проблема відходів

Іншими проблемами галузі Мартинюк називає поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, а також проблему з водою для охолоджування реакторів. «Реалізація Україною варіанту “відкладеного рішення” та створення Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі лише загострить ситуацію, перекладаючи проблему на майбутні покоління, що абсолютно аморально. Єдине ефективне вирішення проблеми відпрацьованого ядерного палива та радіаційних відходів – не виробляти їх», – каже Артур Денисенко з НЕЦУ. На його думку, Україна нині має спрямувати зусилля на збільшення енергоефективності власної економіки.

Автор: Ольга Веснянка, “Німецька Хвиля”